МАРШРУТ ПАЦІЄНТА З ТУБЕРКУЛЬОЗОМ

Пацієнти з діагнозом «туберкульоз» можуть лікуватись або стаціонарно в медичному закладі, або ж амбулаторно, тобто без госпіталізації.

У більшості випадків люди з туберкульозом можуть лікуватися амбулаторно з першого дня захворювання.

Відповідаємо одразу: так, це безпечно для оточення, якщо так визначає лікар.

Запідозрити туберкульозможна за симптомами та/чи за результатами радіологічного обстеження органів грудної клітки.

Якщо аналізи підтверджують туберкульоз, сімейний лікар за потреби скеровує пацієнта на консультацію до лікаря-фтизіатра.

Той призначить схему лікування та визначить потребу у стаціонарному лікуванні.

Стаціонарно пацієнт може лікуватися у регіональному фтизіопульмонологічному закладі.

В усіх регіонах достатньо стаціонарних ліжок для всіх пацієнтів, які потребують госпіталізації.

Переважна більшість випадків туберкульозу все ж не потребує тривалого стаціонарного лікування.

Пацієнти починають лікуватися амбулаторно, тобто вдома, коли в їхньому мокротинні збудник туберкульозу не виявляється або після 2-3 тижнів ефективного лікування.

Така людина більше не є заразною для навколишніх, хоча лікування ще триває.

Нагадуємо, що до груп підвищеного ризику захворювання на туберкульоз належать:

діти й дорослі, які контактували з хворим на туберкульоз;

діти й дорослі, які живуть з ВІЛ;

люди, які працюють чи працювали на виробництві з впливом діоксиду кремнію (головно шахтарі та працівники металургійної галузі);

люди, які перебувають в ізоляторі тимчасового утримання, узяті під варту, у місцях позбавлення волі;

люди, які звільнилися із місць позбавлення волі;

персонал цих закладів;

медичні працівники;

люди з уперше виявленими фіброзними залишковими змінами в легенях, які не отримували лікування від ТБ;

люди із захворюваннями, що призводять до ослаблення імунітету (злоякісні новоутворення, цукровий діабет, імуносупресивна терапія, терапія інгібітором ФНП-α);

люди, які курять, зловживають алкоголем чи вживають наркотики;

мігранти, зокрема внутрішньо переміщені особи;

військовослужбовці;

люди, які раніше лікувалися від ТБ;

люди із хронічними респіраторними захворюваннями, із пневмонією;

люди з дефіцитом харчування або з індексом маси тіла ≤ 18;

люди з гастректомією або шлунково-кишковим шунтуванням;

люди із хронічною нирковою недостатністю;

люди старші 60 років;

вагітні та жінки протягом 3 місяців після пологів;

люди, які перебувають у психоневрологічних диспансерах;

люди, які перебувають за межею бідності;