У 2022 році в Україні зафіксовано 11 випадків водно-нітратної метгемоглобінемії. Звернення надходили від родин з немовлятами та малюками до 3-х років. Діти вживали суміші, для приготування яких використовувалась вода з колодязів. Після госпіталізації та проведення відповідного лікування усіх їх було виписано у задовільному стані.
Найчастіше випадки водно-нітратної метгемоглобінемії реєструвались у селах Київської, Житомирської та Харківської областей.
Це захворювання призводить до значного підвищення вмісту метгемоглобіну в крові. Це відбувається внаслідок токсичної дії нітратів на гемоглобін і призводить до кисневого голодування, яке у свою чергу — до порушень у роботі печінки, нирок, серцево-судинної та нервової систем.
Водно-нітратну метгемоглобінемю спричиняють нітрати, що містяться у природних водах. Самі вони малотоксичні, але під впливом кишкової мікрофлори організму людини вони відновлюються у більш токсичні нітрити. Одним із основних механізмів їхньої токсичної дії є перетворення гемоглобіну в метгемоглобін.
Особливу небезпеку вода, забруднена нітратами, становить для дітей першого року життя.
Чим небезпечні нітрати?
- спричиняють розвиток шкідливої мікрофлори в кишківнику, що призводить до отруєння організму;
- зменшують кількість вітамінів, що призводить до авітамінозу та погіршення обміну речовин;
- знижують в організмі концентрацію йоду, що впливає на функціонування щитоподібної залози;
- розширюють судини й істотно знижують тиск.
Ознаки отруєння нітратами:
- діарея, нудота, блювання;
- задишка, тахікардія, ціаноз;
- різкі болі в животі, пожовтіння очей;
- сонливість, втома, головний біль.
Для профілактики водно-нітратної метгемоглобінемії рекомендуємо:
- не використовувати для приготування дитячого харчування чи страв, не вживати питну воду із колодязів і каптажів, у яких вміст нітратів перевищує нормативні показники (50 мг/л);
- стежити за якістю води, призначеної для харчування та пиття дітей до 3 років. Якщо в ній виникають сумніви, використовувати воду в пляшках;
- бювети, колодязі чи джерела слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, що знаходиться вище за течією ґрунтових вод на відстані не менше як 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше як 50 м (для індивідуальних колодязів – не менше ніж 20 м) від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення ґрунту та підземних вод;
- колодязі не менше 1 разу на рік необхідно чистити: відкачувати воду, чистити стінки від нальоту, а дно від осаду, зайвих речей, з подальшою дезінфекцією. Після чого воду необхідно знову відкачати і користуватися колодязем уже після наступного заповнення та проведення лабораторного контролю питної води;
- територію поблизу колодязя, каптажу джерела чи бювету треба утримувати в чистоті та організовувати відведення поверхневого стоку;
- у радіусі 50 м від бюветів, колодязів та каптажів джерел не дозволяється мити машини, влаштовувати водопій тварин, влаштовувати водоймища для водоплавної птиці, розміщувати пристрої для приготування отрутохімікатів та іншу діяльність, що може призвести до забруднення ґрунту та води.
Зверніть увагу! Кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а збільшує її токсичність. Таку рідину можна використовувати лише для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях тощо.
За перших ознак отруєння у дитини слід негайно звертатися по медичну допомогу!