Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, які не мають до цього протипоказань.
Вакцинацію проводять у перші дні життя немовляти — в пологовому стаціонарі.
Якщо БЦЖ не можна ввести при народженні, вакцина повинна бути введена при першій можливості після народження, щоб захистити дитину до її контакту з інфекцією.
Діти, які не були щеплені в пологовому, підлягають вакцинації в закладах охорони здоров’я після консультації з сімейним лікарем, педіатром.
Системний аналіз показав, що захист після первинної вакцинації БЦЖ немовлят може тривати до 15 років.
Більш тривалий захист було виявлено серед тих, хто отримав вакцинацію БЦЖ в неонатальному періоді.
Щеплення вакциною БЦЖ проводиться один раз.
Ефективність ревакцинації після первинної вакцинації при народженні як щодо інфікування, так і щодо захворювання не доведено.
Протипоказаннями до введення вакцини БЦЖ є:
вроджений або тяжкі комбіновані імунодефіцити;
лікування препаратами, що пригнічують імунітет.
Туберкульоз передається повітряним шляхом, тому всі люди мають потенційний ризик зараження.
Вакцинація знижує ймовірність інфікування, особливо у дітей, які є найбільш вразливими до цієї хвороби.
Вакцинована БЦЖ людина може захворіти на туберкульоз, але захворювання у неї, як правило, перебігає легше, без тяжких ускладнень.