Через війну українці переживають значне психологічне навантаження, від дорослих до дітей. Багато людей втратили свої домівки, ще більша кількість змушені залишати оселі у пошуках безпечнішого місця перебування. Наслідками можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різних тривожних станів. Тому батьки та близькі мають докласти всіх зусиль, аби мінімізувати негативний вплив психотравматичних факторів війни.
Для діагностики транзиторного тикового розладу у дитини мають бути наявні такі симптоми:
один або кілька моторних тиків (кліпання або знизування плечима) чи вокальні тики (гудіння, прочищення горла, вигукування слів чи фраз);
тики мають повторюватися часто, майже кожен день протягом принаймні чотирьох тижнів, але не більше двох місяців поспіль;
прояви, що не спричинені вживанням ліків або певним медичним станом (хвороба Гантінгтона, вірусний енцефаліт).
Транзиторний тиковий розлад у дітей досить часто зникає без лікування.
Як допомогти дитині у разі нервових тиків
Відволікання дитини
Це може бути цікава настільна гра, малювання тощо. Такий метод створює в мозку дитини зону активності, яка заглушає патологічні імпульси, що надходять з екстрапірамідної зони, і нервовий тик зникає.
Психологічна корекція
Це дієвий метод терапії у разі простих моторних тиків. Психолог передусім має пояснити батькам, що сприятливе оточення в родині, захист дитини від впливу провокативних факторів є дуже важливими складовими у лікуванні дитини. Конфліктні ситуації, що виникають в родині, слід вирішувати спокійно, без психологічного та фізичного насильства.
Дитині потрібно навчитися контролювати та управляти своїми емоціями
У складних психологічних обставинах спробуйте використовувати дихальні техніки, зайняти дитину справою ,дати доручення стежити за часом або молодшими дітьми. Відчуття зайнятості дасть дититні можливість відчути контроль над ситуацією.
Медикаментозне лікування тиків слід починати, коли усі попередні методи не дали жодного позитивного результату. Препарати призначаються дитячим лікарем-неврологом або дитячим лікарем-психіатром залежно від клінічної картини і даних додаткового обстеження.
Найголовніше для батьків не піддаватись власним емоціям у присутності дітей та оберігати їх від інформаційного перевантаження.
Не бажанно слухати новини або читати їх при дітях, адже їх психіка не готова до сприйняття та утримання відповідальності за події, що відбуваються.
Намагайтесь відновити звичний розпорядок дня дитини, наскільки це можливо. Відвідуйте дитячі майдпнчики, читайте, малюйте, грайте у ігри.